Любов Добжанська: Старі фотографії…

Любов Добжанська 

…на стіл розклади,

Дитячі історії смішні розкажи

І справжнім друзям не забудь, подзвони

Бо добре чи зле, з тобою завжди вони.

…Ці слова з однойменної  пісні Скрябіна мимоволі нагадують як починалось відео з випускного вечора 10 років тому. І хоча 10 років не так вже й багато, але це перший серйозний ювілей, перші 10 років самостійного й дорослого життя, студентського, подружнього, незалежного.  Перші набиті «гулі», невдачі, розчарування. Назавжди розбились «рожеві окуляри», реальність стала більш явною,  і вже після усвідомлення цього розпочався зворотній процес — спроб, підйомів, успіху, досягнень омріяних висот. Для «перезавантаження», формування, шліфування себе потрібно було довгих 10 років, довга декада життя…

За гроші не купити тільки час,

Він всіх нас методично поділив,

Когось він опустив, когось підняв,

А є на кого взагалі забив.

Ці слова можна застосувати і в моєму випадку, приємно відзначити, що багато моїх однокласників здобули освіту, знайшли хорошу роботу, стали добрими сім’янинами чи добрими людьми. Шкода, що не всім поки всміхнулось щастя, та впевнена, для цього потрібен ще час, можливо, ще одна декада…адже «життя іде, і все без коректур, і час летить не стишує галопу»…

 

 

0 відгуків на “Любов Добжанська: Старі фотографії…”

Коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.