Миколаївщині та Новому Роздолу притаманна спільна проблема – страх перед всім новим. Не має значення про що іде мова: нові проекти розвитку, нові реформи, нові можливості – реакція, зазвичай, як завжди однакова: краще сидіти та очікувати, а може це якось само по собі все відбудеться, без активної участі органів місцевого самоврядування чи мешканців обох територіальних одиниць.

Ще раз у цьому пересвідчилась відвідавши зустріч з представниками Львівського центру розвитку місцевого самоврядування, що відбувалась у Новороздільській міській раді. Експерти з питань децентралізації, що завітали на зустріч з міською адміністрацією та головами сільських рад Горішнянської, Берездівецької та Станківецької, наголошували на необхідності завершення процесу об’єднання громади довкола Нового Роздолу, щоб отримати преференції та переваги ще цьогоріч. Адже, наприкінці 2019 року завершується перший етап впровадження реформи децентралізації, а саме добровільного об’єднання та з початком 2020 року ми переходимо до другого – адміністративного варіанту, або більш простіше до примусового варіанту. І якщо зараз громади мають можливість визначатися з ким їм «родичатися» самостійно, то наступного року уже ніхто нікого не буде питатись. Думки окремих сіл чи міст враховувати не будуть зауважує Галина Гречин, керівник Центру розвитку місцевого самоврядування. Об’єднання буде відбуватися відповідно до перспективного плану.

«2019 рік – це останній рік коли буде діяти закон «Про добровільне об’єднання громад». На кінець року ми матимемо новий адміністративно-територіальний поділ на підставі якого Центральна виборча комісія призначатиме вибори до місцевих органів влади вже у нових громадах.

1 січня наступного 2020 року – це буде адміністративне об’єднання, коли ніхто нікого не буде питати».

Втім, судячи з шаленої «швидкості», яку виявляють сільські адміністрації Берездівців, Горішнього, Станківців, щодо завершення процесу об’єднання з Новим Роздолом, ймовірніше за все, об’єднана новороздільська громада утвориться, власне, після впровадження другого етапу реформи (нагадаю ще раз – це адміністративний).

Грошове забезпечення громад

Чи є фінансова підтримка нових територіальних одиниць після об’єднання? Так, є. Це інфраструктурна субвенція, яка виділяється громадам державою з 2015 року. Це кошти, які об’єднані громади можуть спрямовувати на так звані «проекти проїдання»: ремонт шкіл, садочків, доріг, освітлення чи інші капітальні видатки. Присутні експерти зауважили, що до прикладу лише цьогоріч Берездівці, Горішнє та Станківці могли б отримати 1,5 млн грн. Кошти, розподіляються відповідно до площі населеного пункту та кількості осіб, які на ній мешкають. Відтак Станківецька та Горішнянська рада могли б отримати в середньому по 400 тисяч гривень, Берездівецька більше 700 тисяч гривень. І це лише на 2018 рік, і так могло б тривати упродовж кілька років, як би процес утворення Новороздільської громади дійшов логічного завершення ще у 2016 році.

Чи це багато? З одного боку ні, це доволі мізерна сума. Але, до прикладу для Горішнянської сільської ради це мабуть таки доволі велика сума. Адже, загальний бюджет села, за словами сільського голови Андрія Моцяка, складає лише 500 тис. грн., з цієї суми на бюджет розвитку припадає лише 100 тис.грн.

Інша сільська рада Станківецька теж не у кращій ситуації. На одній із сесій Миколаївської районної ради депутати нарікали, що ця адмін-одиниця є дотаційною, яка не може на себе заробити, і де зарплатню голові платить район. Тому 400 тисяч на розвиток села – це напевно таки будуть кошти.

Тоді залишається незрозумілим чому при таких мізерних доходах адміністрації сільських рад і надалі зволікають? Це питання набуває неабиякої ваги з огляду на те, що з 2020 всі кошти для об’єднаних громад будуть надходити виключно з державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) і виключно за принципом змагальності, і виключно на проекти розвитку.

Чи легко буде їх отримати? Відповідь на це питання дає статистика кількості проектів, які виграли сільські ради – вона дорівнює нулю.

Що буде далі?

До 1 березня Львівська ОДА мала сформувати міжрегіональні робочі групи з підготовки пропозицій до зміни про адміністративно-територіальний устрій базового та районного рівнів. До 1 квітня вони мають завершити реформування перспективних планів з покриттям 100% територій області. Наразі, по Львівщині лише Стрийщина та Дрогобичина без перспективних планів. До 10 травня ці групи мають напрацювати новий адміністративно-територіальний устрій для базового рівня регіону. Це означає сто відсоткова відповідність методики по формуванню ОТГ. Неспроможних ОТГ не буде. Діючий перспективний план, який зараз існує, буде переглянутим. Громади менше 5 тисяч населення та площею менше 100 кв. км території підпадають автоматично у категорію неспроможні.

Присутні експерти наголосили, що коли йтиме мова про переформатування діючого перспективного плану, то спершу звертатимуть увагу «куди ходять люди лікуватися, навчатися та отримують всі необхідні послуги». Штучно надутих ОТГ під чиїсь амбіції не буде і закликали присутніх не мати ілюзій щодо цього. Що стосується таких сіл як Березина та смт.Розділ, то за словами експерта з питань децентралізації Тараса Баранецького «два населених пункти (ред.: мається на увазі Новий Розділ та смт. Розділ) навіть з однаковою назвою то це якось не серйозно що вони будуть окремо». Крім того, відіграє ще роль відстань. Так шлях до Н.Роздолу від Березини та смт. Розділ 5 км, і від цих же населених пунктів до Миколаєва 12 км.

На завершення зустрічі було погоджено, що адміністрації сільських рад почнуть процес ініціювання доєднання до міста Новий Розділ. Проте, моє особисте відчуття, що села зволікатимуть і надалі, а відтак, в кінцевому варіанті програють, бо не отримають додаткових гарантованих преференцій від держави. Програє і Новий Розділ, бо після 2020 року на фінансовий бюджет міста, додатковим тягарем ляже утримання дотаційних, наразі, територій.

Ірина Телька